Гість Владислав Максименко — співзасновник проєкту DroneAid Collective у Нідерландах, а також Senior Solution Engineer у компанії Reddit.

Розкажіть, що таке DroneAid для людей, які чують про нього вперше?

Якщо коротко, це неприбуткова волонтерська спільнота, мета якої — допомога Україні та Збройним силам технологіями, пов’язаними з дронами. Наразі ми вже передали Збройним силам більше 1000 дронів, організували понад 100 воркшопів та навчили більше 1000 людей збирати дрони.

DroneAid Workshop

Це вже не в кількох словах, я почав розповідати детальніше. Однак ми маємо й інші цілі. Це не лише передача дронів Збройним силам; ми також навчаємо українських ветеранів. Загалом, ініціатива розпочалася з українських ветеранів, які проходять реабілітацію в Нідерландах, — для них конструювання дронів є своєрідною терапією. Вони відчувають себе знову корисними і можуть передати ці дрони, зібрані власноруч, своїм побратимам, які залишились в Україні та продовжують боронити її в підрозділах.

Ми також займаємося адвокацією інтересів України за кордоном. Ми виступаємо на телебаченні та радіо, співпрацюємо з журналами, запрошуємо представників медіа, щоб розповісти, що війна все ще триває. Адже, перебуваючи за кордоном, легко про це забути; виникає відчуття, що це відбувається десь дуже далеко, хоча насправді війна триває щодня, і кожен день в Україні є надзвичайно важким. Тому про це не слід забувати, особливо українській діаспорі в різних країнах. І ми, перебуваючи за кордоном, також можемо зробити свій внесок. Те, що ми робимо, є яскравим прикладом.

Ще однією метою є підвищення обороноздатності Європи. Воркшопи, які ми організовуємо, корисні тим, що наші учасники здобувають такі навички, як дронобудування, радіоелектроніка, а також базові знання радіохвиль та частот. Ми також можемо навчити людей керувати дронами в симуляторі або запросити їх долучитися до реальних тестових випробувань. Ці навички є надзвичайно корисними вже зараз і будуть актуальними в майбутньому, оскільки ця сфера активно розвивається.

В яких країнах ви маєте представництва і в яких країнах ви проводили воркшопи?

Проєкт DroneAid розпочався рік і вісім місяців тому, і протягом останнього року активно поширився в різні країни Європи. Загалом, наразі ми провели воркшопи в 11 країнах та 16 містах Європи. Рівень залученості цих країн різний. У деяких країнах, таких як Німеччина, Португалія, Польща, воркшопи проводяться часто, по декілька разів на місяць. Ми навчили їх збирати кошти, конструювати дрони, допомогли їм з маркетингом, надавши все необхідне для того, щоб вони продовжили працювати за нашою моделлю та допомагали Україні зі своїх країн.

Чи є якась конкретна причина, чому саме ці країни?

Перша експансія в Німеччину відбулася завдяки організованому European Defense Tech Hackathon (EDTH). Перший хакатон відбувся в Мюнхені. Я поїхав туди, взявши з собою компоненти для одного дрона, і там познайомився з Германом, з яким ми вдвох сиділи та збирали дрон. Саме так почалася перша експансія, адже я познайомився також з Євгеном, і загалом мав бажання поширити цю ініціативу. Хотілося, щоб ця добра і корисна справа якомога більше розросталася, а якомога більше дронів було відправлено до ЗСУ. Я бачив у цьому користь і зміг донести цю ідею Герману та Євгену. З Євгеном ми вже працювали до цього півроку, тому між нами була довіра, а Герман виявився дуже активною людиною з правильною позицією. Тому зараз це другий за величиною хаб у Мюнхені. Загалом, так і розпочалася експансія.

Потім експансія до Португалії відбулася через волонтерські групи. Мене запросили до дуже патріотичної волонтерської групи в WhatsApp. Я зробив там оголошення про DroneAid, розповів про проєкт, надіслав їм презентацію і сказав: “Якщо у вас є бажання, долучайтеся; ми всьому вас навчимо, покажемо, і ви зможете також бути корисними”. І люди почали долучатися.

Згодом у Німеччині долучилися Берлін і Дрезден, потім ця ініціатива поширилася в соціальних мережах, і до нас почали звертатися з Польщі, Скандинавії та багатьох інших країн. Також хочеться віддати шану European Defense Tech Hub Бенджаміну, адже всі ці 11 країн, де ми проводили воркшопи, ми робили це в кооперації з ним. Оскільки він організовує хакатони, ми на цих хакатонах організовуємо воркшопи з конструювання дронів, і часто команди, які формуються на цих заходах, стають співзасновниками DroneAid у своїх країнах.

Чи є у вас зв’язки з Україною, чи якісь колаборації?

Так, у нас був воркшоп у Львові, також на хакатоні. Наступного тижня відбудеться воркшоп у Києві. Також у нас є команда. Хочеться зазначити, що Яна, наша співзасновниця, також повернулася в Україну. Вона залишається дуже важливим членом нашої команди. Вона трошки відійшла від операційної діяльності, але продовжує допомагати та час від часу надсилає зібрані кошти. Висловлюємо вдячність Яні.

Як вам вдалося залучити міністра оборони Нідерландів на воркшоп?

Насправді, мені здається, що тут важливу роль зіграли шарм та харизма Яни. Тому, гадаю, посмішка та шарм підкорили міністра оборони Нідерландів. Він запросив нас на воркшоп, про що я дізнався від неї. Насправді, було дуже цікаво, і, на мою думку, ми на нього вплинули. Коли ми прийшли до нього в кабінет, усе було дуже офіційно. На столі стояли чашечки з кавою. Ми це все прибрали і засипали стіл дронами. Великими 13-дюймовими, десятками, маленькими FPV, вісімками — тобто дуже різними дронами. Дрони зі штучним інтелектом (AI), а також з донаведенням. Ми принесли все, що в нас було, щоб склалося якомога краще враження. Воркшоп тривав годину. Ми підготували дрони таким чином, трошки розібравши їх, щоб міністр оборони міг легко їх зібрати. Тобто там уже все було спаяно, але потрібно було зібрати їх, як конструктор Lego. Можна сказати, що він також паяв. Я не думав, що він це робитиме, але він вирішив спробувати. Після нашої зустрічі наступного тижня він виділив 40 мільйонів євро на дрони для України. Точніше, не задонатив, а виділив кошти від Міністерства оборони. Тобто нам хочеться вірити, що ми зробили свій внесок у це.

Декілька тижнів тому відбувся European Defense Innovation Forum. Співорганізатором цього форуму була DeltaQuad — дронова компанія з Нідерландів. Вона виступила спонсором та співорганізатором, хоча це не була їхня єдина подія, і вони не були єдиними організаторами. Це був масштабніший захід від Міністерства оборони, де були присутні численні провідні оборонні компанії Європи, зокрема Rheinmetall — найбільша оборонна компанія. Присутні були, в принципі, всі нідерландські компанії, що займаються дронами, і, що важливо, також українські компанії. Тобто хочеться відзначити, що Нідерланди та Європа в цілому розуміють, наскільки важливою є кооперація з українськими компаніями. Також DroneAid було запрошено на п’ятихвилинний виступ. Мені довелося вмістити 14 слайдів у 5 хвилин, відводячи по 8 секунд на слайд, але, мені здається, я доніс до аудиторії те, що було потрібно, і це принесло користь DroneAid. І чудово, що на такі події запрошують не тільки великих виробників, як Rheinmetall, а й благодійні організації, які хоч і не мають мільйонних виробничих потужностей, проте також приносять багато користі. Це чудово, що подібні заходи відбуваються.

Розкажіть більше про те, чим займається DroneAid. Що залишається поза кадром, про що люди не знають або не бачать. З технологічної точки зору: що ви робите, що досліджуєте, що шукаєте, з чим працюєте.

Насправді, наша перевага перед іншими виробниками, наприклад нідерландськими, полягає в тому, що ми маємо прямий контакт з українськими військовими. Коли вони отримують наші дрони, ми підтримуємо з ними зв’язок, і вони повідомляють нам, що працює, що не працює, і що долітає. Тобто відсоток влучань та ефективності. Ми також запитуємо їх про їхні проблеми та про те, як ми можемо технологічно покращити дрон і які проблеми можемо вирішити. Вони повідомляють нам, наприклад: “Проти нас працює РЕБ” — це радіоелектронна боротьба (для слухачів, які не знають). Радіоелектронна боротьба пригнічує навіть сильніший радіосигнал і глушить приймачі на дронах, тобто дрон втрачає керування. Якщо РЕБ спрямований на керування дроном, або якщо він спрямований на відеозв’язок (так звана “штора”), то це… І такі проблеми, які ставлять нам військові, ми намагаємося вирішити. Коли проєкт розпочався, почали долучатися дуже кваліфіковані інженери, справді високого рівня. Тому ми використовуємо це для допомоги Збройним силам України. Так, ми розробили дрон, який стійкий до радіоелектронної боротьби. Він працює на трьох різних радіочастотах, і коли одна або навіть дві радіочастоти глушаться, третя працює паралельно. Також є рішення дрону на оптоволокні. Це дрон, який використовує світлові сигнали для комунікації між пілотом і дроном замість радіосигналу. Це дозволяє дрону бути стійким до РЕБу, оскільки не використовується радіосигнал. Ми також розробляємо власний польотний контролер. Є перехоплювачі. Працюємо над перехоплювачами двох типів для боротьби з різними видами ворожих дронів, такими як “Моління”, “Гербера”, “Шахеди” та подібна “нечисть”. Тобто один дрон може збивати дрони, які летять з відповідною швидкістю. Проти “шахедів” потрібне інше рішення, покращене аеродинамікою. Ми працюємо над цим, залучивши інженерів. Зокрема, я залучив інженерів з Австралії. Тобто в нашому R&D відділі зараз працюють не тільки українці, а й інженери з різних країн. І маю сказати, що останнім часом долучилося досить багато нідерландців. Це хороший показник. Важливо, що не тільки українці, а й європейці починають розуміти та долучатися до таких волонтерських ініціатив. В принципі, ось так. Є ще декілька розробок, пов’язаних з цифровим відео та з автоматичною турелею, яка може вистрілювати сітки. Якщо коротко, то приблизно так.

З останнього воркшопу, на якому я був, знаю, що ви почали закуповувати деталі з Європи, до цього закуповували на AliExpress. Цікаво, чому ви прийняли таке рішення і які результати це дає?

Насправді, ми перестали замовляти з AliExpress дуже давно, мабуть, ще в перші декілька тижнів після початку проєкту. І, чесно кажучи, якби ми й досі замовляли з AliExpress, це було б у рази — десятки разів — складніше. Адже зробити тисячу дронів з деталей з AliExpress було б просто неможливо. Потрібно було б дуже багато працювати із замовленнями. Якщо замовляти все як окремі компоненти з AliExpress, це вимагає багато обліку та енергії. Тому ми обрали інший шлях. Коли проєкт розпочався, пощастило познайомитися з нашим партнером у Чехії. Оскільки ми є неприбутковим проєктом, нам надали найнижчу ціну — майже собівартість, що дозволило нам замовляти європейські компоненти в одному місці за дуже вигідною ціною.

Денис: А ми можемо назвати його ім’я чи компанію?

Так, це PILOTIX. Отже, у нас є спонсор, але це спонсорство стосується виключно безкоштовних компонентів для хакатонів у Європі. Після того, як на хакатонах ми збираємо ці дрони, які отримуємо як благодійну допомогу, волонтери нашого DroneAid тестують їх, виправляють після хакатонів і власними силами відправляють в Україну до підрозділів.

Чи стало вам зараз важче збирати донати? Чи бачите ви певний спад?

Насправді, динаміка надходження донатів зменшується. Слід розуміти, що коли ми виступаємо на телебаченні чи в газетах, це є одноразовою історією. Ми не можемо бути там постійно, а отже, не можемо постійно нагадувати про себе та про донати по телебаченню. Ми намагаємося знаходити нові способи розповідати про проєкт і залучати донати. Ми виступаємо на подіях, у клубах, у компаніях, на оборонних заходах і, в принципі, шукаємо інші шляхи для розвитку, логічного розвитку організації та залучення коштів. Тобто ми думаємо про це і знаходимо вихід із цих ситуацій, що склалися, щоб продовжувати допомагати нашим військовим, залучати кошти та надсилати дрони.

Дивіться та слухайте повний запис за посиланнями: