У цьому випуску подкасту Тех-Ток Денис спілкується з Аллою Ждань, Internal Community Lead, про роль спільнот у професійному розвитку айтішників, специфіку роботи ком’юніті-менеджера та виклики, з якими стикаються спільноти.

Слухати на YouTube • Слухати на Spotify • Слухати на Apple Podcasts

Зміст

Чому спільноти важливі для айтішників

Денис: Чому IT-компаніям потрібні нішеві спільноти? Що дають ком’юніті айтішникам?

Алла: Спільноти дають можливість розвиватись професійно. Наприклад, нетворкінг - ти знайомишся з людьми, з якими потім можеш співпрацювати або кооперувати. Крім того, є прозорість зарплат. Коли ти в спільноті, ти розумієш, хто скільки заробляє на різних позиціях, і можеш орієнтуватися на ринку. Також важливо, що участь у спільнотах впливає на твоє performance review. Якщо ти контриб’ютиш у спільноту, це зараховується як твоє досягнення.

Денис: Тобто якщо ти активний учасник, це безпосередньо впливає на твою оцінку?

Алла: Так, абсолютно. У багатьох компаніях це частина критеріїв оцінювання. Ти не просто робиш свою роботу, а ще й допомагаєш іншим розвиватись, ділишся знаннями.

Внутрішні vs зовнішні спільноти

Денис: Які основні відмінності між внутрішніми корпоративними спільнотами та зовнішніми?

Алла: Я працювала переважно з внутрішніми IT-спільнотами. Але також працювала з ML, Data Science та AI спільнотами зовні. Коли йдеш до зовнішнього ком’юніті, у людей менше мотивації співпрацювати з тобою. Але в ML та AI є розуміння, що весь прогрес зумовлений тим, що люди активно діляться знаннями. Все дуже динамічно розвивається.

Порівняно з проджект-менеджментом, який досить сталий - PMBOK міняється не дуже часто. А в ML та AI все змінюється постійно, тому й співпраця активніша.

Денис: А Data Science - це твій найближчий напрямок?

Алла: Так, я частина глобального ком’юніті Women in Data Science. Я в оргкомітеті і допомагаю чаптерам з різних країн розвивати спільноти жінок у науці про дані. Це дуже близький серцю проект.

Що робить ком’юніті-менеджер

Денис: Давай розберемося - чим взагалі займається ком’юніті-менеджер? Що входить у твої обов’язки?

Алла: Я завжди кажу: “Я створюю можливості”. Протягом кар’єри я робила різне. Іноді готуєш захід, всі говорять, що прийдуть, а потім не приходять. У цей момент можуть опуститися руки. Але треба пам’ятати - ком’юніті-менеджмент це створення можливостей.

Ти досліджуєш аудиторію, робиш customer development, питаєш людей, що їм треба. Це дослідження, експерименти, впровадження форматів, створення можливостей і аналіз - чи вони вдалися, що працює. Це стабільний процес.

Денис: Можеш навести конкретний приклад?

Алла: Коли я працювала зі спільнотою проджект-менеджерів, моя мета була створити можливості для трьох напрямків. Перший - розвиток: менторство, заходи, ініціативи. Другий - тімбілдинги, як залучати та згуртовувати людей, бо проджект-менеджер працює з людьми і має згуртовувати команду. Третій - розвиток особистого бренду: як спікер, автор статей, подкастер.

Типи спільнот та їх особливості

Денис: Які бувають типи спільнот?

Алла: Є кілька основних типів. Community of practice - навчальні спільноти, курси, коли випускників згуртовують для професійного розвитку. Community of interest - за інтересами, наприклад, люди збирають марки. Community of place - коли українці в одній локації бігають разом. Community of circumstance - за обставинами, наприклад, мами-одиначки. Community of action - волонтерські спільноти, коли разом втілюєш якусь дію.

Денис: А айтішні спільноти - це який тип?

Алла: Вони можуть бути міксом. Community of practice, бо створюються тренінги та навчальні заходи. Community of interest, наприклад, Speaking Club. Community of place, якщо це айтішники в конкретному місті - Варшаві чи Києві. Локація диктує умови, і проблеми можуть відрізнятись.

Три профілі ком’юніті-спеціалістів

Денис: Які ролі існують у ком’юніті-менеджменті?

Алла: Я проаналізувала 40 українських вакансій. Шукають переважно три профілі: ком’юніті-менеджера, community engagement specialist та ком’юніті-архітекта.

Ком’юніті-архітект - це верхньорівневий процес дизайну спільнот. Треба бути дуже матчурним, щоб будувати архітектуру: як людина заходить, як вариться в спільноті, які традиції, як виходить або стає лідером.

Ком’юніті-менеджер виконує певну роботу: залучає людей, створює опитники, робить customer development, розуміє, які формати впроваджувати.

Community engagement specialist - це залученість. Переконатися, що всі прийдуть, нагадати, підстежити. Більше операційної роботи, ніж менеджерської.

Виклики айтішних спільнот

Денис: Які специфічні виклики є в айтішних спільнотах, окрім того, що є фінансові ресурси?

Алла: Ми робили дослідження стану українського ком’юніті-менеджменту. Найбільший виклик - це те, що ком’юніті-менеджер часто одна людина, яка ще й займається SMM. Це справжній мем серед ком’юніті-менеджерів. На нашу думку, це неправильно - не можна поєднувати це.

Ще один великий виклик - довести стейкхолдерам свою цінність, пояснити, що треба робити і як. Тому ми робимо дослідження - щоб ком’юніті-менеджерам було легше доводити свою точку зору. Ось дивіться, 150 ком’юніті-менеджерів в Україні працюють так або роблять це.

Роль стейкхолдерів та Open Source приклад

Денис: Хто ініціює створення ком’юніті в компанії? Хто ці стейкхолдери?

Алла: Розкажу приклад з Open Source Communities - технічних спільнот. Європейські компанії дуже активно в це інвестують. Ком’юніті-менеджер в Open Source часто потрапляє в команду техспеціалістів, і основним стейкхолдером є CTO - Chief Technical Officer. Він каскадує рішення та напрямок розвитку спільноти і наймає ком’юніті-менеджера в свою команду.

Одна ком’юніті-менеджерка розповідала, що вона мандрувала по відділах: спочатку була в техвідділі, потім її перевели в маркетинг, бо логічно - маркетинг просуває назовні і робить бренд привабливим. Якщо створиш класне ком’юніті, люди захочуть стати частиною і працювати пліч-о-пліч з такими ж класними людьми.

Українські vs європейські спільноти

Денис: Які відмінності між українським та європейським досвідом ком’юніті-менеджменту?

Алла: Насправді більше схожого. В Україні дуже високий рівень сервісу, і те саме стосується спільнот. Україна - маленьке місце, де всі один одного знають, тому дуже важлива репутація.

Особистий бренд багато вирішує - і у нас, і там. Якщо в спільноті є класні особистості, за ними тягнуться. Багато українських спільнот будуються на особистому бренді засновників.

Що більш розвинено в Європі - амбасадорські програми, чемпіони, суперкористувачі. Вони вкладають більше грошей у цей напрямок, розуміють цінність цих людей.

Також в Європі більш персоналізований онбординг. Тебе не просто додають у Telegram канал. Люди емоційно та якісно онбордять. В Україні теж є спільноти, де засновник особисто зустрічається, розказує - це класний особистий дотик.

Ще один тренд у Європі - ставлення до ком’юніті як до продукту: чіткий UX, спринти, product management підхід. В Україні більш хаотичний ком’юніті-менеджмент: сьогодні робимо це, завтра інше, післязавтра третє, бо стейкхолдер сказав “міняємо все”.

Метрики успішності спільнот

Денис: Як показати стейкхолдерам, що спільнота має сенс і працює? Які метрики використовуєш?

Алла: Залежить від того, з чим взаємодіють люди. Якщо заходи - рахуємо скільки зареєструвалося, скільки прийшло, скільки досиділо до кінця. Як у балеті - треба рахувати не тільки продані квитки, а скільки залишилось після антракту.

В одній спільноті ми просили оцінити тему. За цими оцінками визначали топ-лекторів та менторів. Це впливало на performance оцінку людини.

Контент - велика частина роботи. Є контент від організації до спільноти та від спільноти до спільноти. Рахуємо залученість: лайки, коменти, поширення. Дуже важлива метрика - скільки спільнота сама створює контенту.

Використовую інструменти email-маркетингу: дивлюся відкриваність листів, клікабельність посилань. Bitly для відстеження, як люди реагують на контент. У великому HubSpot можна побачити, що користується більшим попитом.

Важливі також опитники та feedback форми. Рекомендую вбудовувати їх одразу в Zoom - люди зроблять два кліки під час заходу. Не треба потім шукати мейл і ставити оцінку.

Денис: А який відсоток залученості можна вважати нормальним?

Алла: Деякі українські спільноти вважають людину залученою, якщо протягом року вона відвідала два заходи. Неважливо, скільки їх було загалом.

Структура спільноти та залученість

Алла: Структура ком’юніті ядерна. Є ядро - найактивніші учасники та стейкхолдери. Довкола них амбасадори. Потім люди, які рідко ходять. І неактивні учасники.

Мета ком’юніті-менеджера - зменшити кількість неактивних за рахунок збільшення активних. Жодного rocket science, ніякого адронного колайдера. Ти маєш залучати тих, хто неактивний, і підтримувати активність серед тих, хто вже активний. Давати їм те, що потрібно - особистий чи професійний розвиток, щоб вони ставали кращими.

Денис: А цифри залежать від специфіки?

Алла: Так, залежить від локації, специфіки, домену. Треба визначати свої метрики. Наприклад, для мене в ML AI Data Science було важливо співвідношення експертів до експерток. У першому році було 75 на 25, у другому я зробила 50 на 50. Тех-ком’юніті досить маскулінне, і хотілося долучити більше експерток.

Якщо у тебе сеньйорне ком’юніті, а долучаються джуніори - щось робиться не так. Треба міняти стратегію. Залежить від твоїх цілей.

Чому спільноти розпадаються

Денис: Чого найчастіше бракує спільнотам і чому вони розпадаються?

Алла: Бракує грошей завжди. І бракує людини, яка буде дуже залученою та зацікавленою розвивати спільноту. Але це тонкий момент - не має бути все зав’язано на одній людині. Якщо її забрати, спільнота не повинна розсипатися.

Ми всі взаємозамінні, і ком’юніті-менеджер теж має бути змінною одиницею. Це виклик і причина імпостер-синдрому в ком’юніті-менеджерів - ми підсвідчуємо спільноти, стаємо в тіньочку і не транслюємо, що це наше досягнення.

Ще бракує людей, які розуміють інструментарій та теорію. В проджект-менеджменті є PMBOK, в бізнес-аналізі BABOK, а в ком’юніті-менеджменті немає такої універсальної книжки. Це теж виклик.

Денис: А чому розпадаються?

Алла: Якщо забрати дуже залученого ком’юніті-менеджера - далі нічого не працює. До мене приходять компанії: “Ми хочемо спільноту”. Я роблю дослідження, знаходжу 20 спільнот, аналізую. Виявляється, що потреби в такому ком’юніті не зовсім є. Найняли людину, щось робиться, але воно заглухає, бо насправді в цьому немає потреби.

Хтось казав: “Якщо можете не писати - не пишіть”. То ж якщо можете не створювати ком’юніті - не створюйте. Або спочатку пошукайте, чи воно не існує.

Автоматизація та штучний інтелект

Денис: Наскільки процеси в ком’юніті можуть бути замінені AI та автоматизацією? Чи не боїшся, що це стане одним інструментом і не потрібен буде менеджер?

Алла: У мене є три приклади. Перше - автоматизація онбордингу. Я експериментувала з інструментом, який створює твого аватара і транслює те, що говориш. Це Gen AI та аватари. Якщо ти не дуже добре володієш англійською, можеш створити аватара і англійською розказати, онбордити людей у спільноту.

Друге - геміфікація. Якщо є ачівки, бали, досягнення - тепер не треба рахувати вручну. Згодовуєш AI результати, він каже, хто на першому, другому, третьому місці. Я колись рахувала бали для 15 локацій вручну щомісяця. Тепер можу це робити дуже швидко.

Третє - контент. Я робила багато онлайн-заходів щотижня в ML Data Science AI Community. Дуже багато контенту. Тепер я використовую Fireflies - він транскрибує всю лекцію, показує, який відсоток говорив кожен експерт. Можу відфільтрувати репліки конкретного спікера. Fireflies дає outline - план того, про що розповідав експерт.

Я беру цей план зі скриптом, іду до ChatGPT, додаю посилання та правильні назви брендів. Кажу: “Зроби статтю на 3000 знаків”. Отримую те, що треба. Вичитую, показую експерту. Таким чином роблю класний follow-up контент. Це літмагніт для тих, хто не прийшов. У кінці плашка з іншими заходами - долучайся, і відправлю follow-up всіх минулих сесій. Таким чином виконую свою мету: класний контент швидко генерується і ділиться.

Денис: А чи є страх заміни твоєї ролі автоматизацією?

Алла: Ще не придумали AI, яка буде запізнюватись на зустрічі і пити довго каву в офісі. Тому я в безпеці!

Серйозно - що стосується ком’юніті-менеджменту, залучення людей, співпраці - порахувати щось, зробити табличку, кавер для заходу можу і я, і AI. Але спілкування з людьми, розуміння, що маєш ввійти в положення людини, читати кімнату, читати чат, розуміти емоційний контекст - тут немає прямої відповіді “так чи ні”, як дасть AI. Маєш врахувати більше, ніж знає штучний інтелект. Тому я поки в безпеці.

Ключові висновки

  1. Спільноти дають професійний розвиток - нетворкінг, прозорість зарплат, вплив на performance review через контрибуцію в ком’юніті.

  2. Ком’юніті-менеджер створює можливості - досліджує аудиторію, експериментує з форматами, аналізує результати у стабільному циклі, а не просто організовує івенти.

  3. Існує три основні ролі - ком’юніті-архітект (дизайн процесів), ком’юніті-менеджер (виконання та залучення), community engagement specialist (операційна робота з залученістю).

  4. Ядерна структура спільноти - ядро активних учасників, амбасадори, рідкісні відвідувачі та неактивні. Мета менеджера - зменшувати неактивних за рахунок залучення.

  5. Метрики успішності варіюються - відвідуваність заходів, залученість у контенті (лайки, коменти, поширення), кількість створеного спільнотою контенту, персоналізовані KPI залежно від цілей.

  6. Основні виклики в Україні - поєднання ролі з SMM, довести цінність стейкхолдерам, брак фінансування та людей з розумінням інструментарію, відсутність універсальних стандартів.

  7. Європейський досвід - більші інвестиції в амбасадорські програми, персоналізований онбординг, product-підхід до ком’юніті (UX, спринти), послідовність замість хаотичності.

  8. AI допомагає, але не замінює - автоматизує онбординг (аватари), геміфікацію (підрахунок балів), створення контенту (транскрипція + ChatGPT), але не замінить емоційний інтелект та читання кімнати.

  9. Спільноти розпадаються - коли все зав’язано на одній людині, коли немає реальної потреби в ком’юніті, недостатньо фінансування або розуміння, як правильно будувати спільноту.